Содержание
Злоякісна пухлина або рак сечового міхура формується на стінках сечовивідного органу, з часом проростаючи у стінки, м’язовий шар. При відсутності своєчасного лікування патологічний процес дає метастази на сусідні органи. Серед населення частіше рак вражає чоловіків віком понад п’ятдесят років.
Основними факторами ризику виникнення онкології сечового міхура називають:
- робота на підприємствах хімічної, нафтопереробної, газової, металургійної промисловості та інших сферах, коли людина безпосередньо контактує з токсичними речовинами;
- зловживання сигаретами, через що канцерогени при виведенні з сечею контактують з сечовим міхуром;
- відсутність своєчасного лікування інфекційних патологій сечовидільної системи – циститу, уретриту тощо;
- подразнення органу при встановленні катетера, інші механічні впливи;
- переродження доброякісної папіломи, поліпа чи інших утворень у злоякісну пухлину;
- зараження організму паразитами.
Існує вірогідність спадкової передачі, якщо у когось з родичів в анамнезі було онкологічне захворювання. При наявності ризикових факторів важливо щорічно проходити профілактичний огляд сечового міхура.
Симптоматика онкології сечового міхура
Характерним симптомом ракового ураження сечового міхура є поява домішок крові у сечі. Також потребують уваги наступні прояви:
- біль, різь та складнощі при сечовипусканні;
- часті позиви до випорожнення сечового міхура;
- поява набряків на кінцівках та промежині.
Симптоматика схильна до посилення у міру того, як злоякісна пухлина зростає у розмірах, зачіпає все більше структур сечового міхура. Тому важливо при появі перших симптомів пройти діагностику. Вона включає УЗД, цистоскопію, рентген та інші дослідження. Обстеження дозволяє встановити, чи дійсно має місце рак, чи можливо пацієнт хворіє на цистит, сечокам’яну хворобу або інші патології зі схожими симптомами.
Лікування онкології сечового міхура
Рак сечового міхура обов’язково потребує хірургічного втручання, але його обсяги визначаються розмірами пухлини та стадією її розвитку. На ранніх етапах є можливість провести трансуретральну резекцію – видалити патологічні ділянки сечового міхура, при цьому зберігши функціональність органу. Така операція проводиться без розрізів, з доступом через отвір уретри.
При пізньому зверненні за допомогою, коли пухлина проросла у глибинні шари сечового міхура, доводиться частково або повністю видаляти орган (цистектомія). Після цього важливо провести цистопластику. З тонкої кишки формують новий сечовий міхур, що дозволяє пацієнту здійснювати сечовипускання природним шляхом. Це набагато краще та зручніше для людини, ніж все життя ходити з сечоприймачем, ризикуючи інфікувати сечовивідні шляхи та нирки.
Джерело: сайт bilyak.com.ua.
