Содержание
Печінка — один із найважливіших органів людського організму, який щодня виконує понад 500 функцій. Вона очищає кров від токсинів, зберігає енергію, синтезує білки, бере участь у метаболізмі жирів, вуглеводів і гормонів. Проте навіть такий витривалий «фільтр» не є невразливим. Погане харчування, алкоголь, вірусні інфекції, деякі ліки або навіть стрес можуть завдати їй шкоди. Саме в таких ситуаціях на допомогу приходять гепатопротектори — засоби, що мають на меті підтримати або відновити функцію печінки. Але чи всім вони потрібні? І кому дійсно варто замислитись над їх прийомом?
Люди, які страждають на хронічні захворювання печінки
Це основна категорія, для якої гепатопротектори можуть стати частиною комплексної терапії. Пацієнтам із хронічним гепатитом (як вірусного, так і невірусного походження), алкогольним ураженням печінки або неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) лікар може призначити гепатопротектори як допоміжний засіб. Вони не лікують причину захворювання, але можуть зменшити запалення, покращити регенерацію клітин печінки та поліпшити біохімічні показники.
Ті, хто приймає ліки, що навантажують печінку
Певні медикаменти мають гепатотоксичний ефект. До них належать, зокрема, нестероїдні протизапальні засоби, протисудомні препарати, антибіотики, препарати для хіміотерапії. Якщо людина проходить тривале лікування такими препаратами або має підвищений ризик печінкової недостатності, лікар може порекомендувати гепатопротектори як профілактичний захід. Це особливо актуально для людей похилого віку, ослаблених пацієнтів і тих, хто вже має порушення функції печінки.
Особи з алкогольною або наркотичною залежністю
Регулярне вживання алкоголю призводить до того, що печінка змушена працювати в режимі надзвичайного навантаження. З часом це може призвести до стеатозу (жирової дистрофії печінки), гепатиту або цирозу. Гепатопротектори в таких випадках можуть уповільнити прогресування ураження печінки і сприяти відновленню клітин. Проте важливо пам’ятати: ці засоби не є «магічними пігулками», які нівелюють вплив алкоголю. Без відмови від шкідливих звичок вони не дадуть бажаного ефекту.
Люди з надмірною вагою або метаболічним синдромом
Надлишок жирової тканини, інсулінорезистентність, високий рівень холестерину — усе це чинники ризику розвитку НАЖХП. Така форма захворювання часто протікає безсимптомно, але може призводити до серйозних наслідків — аж до цирозу. У комбінації з дієтою, фізичною активністю і корекцією способу життя гепатопротектори можуть покращити стан печінки та зменшити ступінь жирового ураження.
Після важкого вірусного або токсичного ураження
Печінка може постраждати після перенесеного вірусного гепатиту (особливо типу B чи C), а також у разі отруєння, контакту з токсичними речовинами чи тривалого перебування в несприятливому екологічному середовищі. У цих випадках гепатопротектори можуть підтримати процеси відновлення та детоксикації, хоча завжди слід враховувати індивідуальні показання.
Чи потрібні гепатопротектори здоровій людині?
Попри популярність цих засобів, варто наголосити: здоровій людині без діагностованих проблем із печінкою гепатопротектори, як правило, не потрібні. У кращому випадку — вони не дадуть ефекту. У гіршому — можуть зашкодити або викликати хибне відчуття безпеки. Печінка здатна до самовідновлення, якщо не перевищувати межу її можливостей.
